У книзі розглядаються «темні місця» в пам’ятці «Слово о полку Ігоревім», які досі ще не розгадані або пояснені непереконливо. Наводяться тлумачення кожного «темного місця» різними дослідниками за 200 років, що минули від часу першого видання цієї найславетнішої пам’ятки давньоруської літератури (1800 р.).
У статті розглядається еволюційний вплив церковнослов’янської мови української редакції на російську літературну мову XVII-XVIII ст., який мав радикальні наслідки для московської книжно-писемної традиції, сприяв становленню російської літературної мови нового типу та виявився зручним і міцним знаряд дям європеїзації великоросійської культури. Визнання «третього південнослов’янського впливу» дозволяє переглянути традиційні погляди на роль і місце південно-західної культури та церковнослов’янської мови української редакції в історії російської літературної мови.
Ілюстрація слов’янських звуків і їх позначення у старих кириличних абетках, і як вони перейшли в суто українські фонеми.
Якою мовою молилася давня Україна: Правила української транслітерації церковнослов’янських текстів Куземська Г.
