Імперські фальсифікації: Державність (Козацька доба)

XV – початок XVI століття видалися складним часом для українських земель. Найперше давалося взнаки їхнє прикордонне розташування. З півдня майже щороку здійснювали свої набіги татари – забирали в рабство людей та розорювали господарства. Зі сходу постійно тривали прикордонні сутички з Московським царством, що набувало політичного впливу. Поступово Московити відірвали від Великого князівства Литовського і Руського Смоленщину, Чернігівщину та Сіверщину. А після програшної Лівонської війни майже всі українські землі ледь не опинилися в московській окупації.

Імперські фальсифікації: Державність (ВКЛ)

Початок XIV століття. Українські землі, спустошені монголо-татарами, починають відроджуватися до життя, але на рівні лише самоуправних громад. Князі правлять лише в Галицько-Волинських землях. А в центральних регіонах колись могутньої Київської Русі народ не йме віри окремим представникам шляхти, що вижили після нападу Орди. Їх звинувачують у тому, що князівські міжусобні війни призвели до поразки від монголо-татар, і фактичної втрати державності. І в цей час на півночі з’являється нова могутня сила – як писали літописці, «литва вийшла зі своїх боліт, чого раніше ніколи не робила».

Імперські фальсифікації: Державність (Русь)

У 1006 році посланець Папи Римського – єпископ Бруно Кверфуртський – півроку перебував при дворі великого князя Володимира в Києві. Згодом він відправився християнізувати язичників-Печенігів. У листі до Германського імператора Генріха Другого, Бруно захопливо описував, яка ж велична і могутня держава Київська Русь. Між іншим, говорячи про Володимира, єпископ вживає термін «государ», що відповідало західному титулу «король».
Іншими словами, принаймні на початок XI століття, Київська Русь вже була могутньою європейською державою. Чому саме європейською? На це теж дає відповідь Бруно Кверфуртський – тому що Київська Русь була християнською державою, хоча й знаходилася в оточенні язичницьких земель. Серед останніх були і фіно-угорські племена в’ятичів, які згодом стануть основою для етногенезу нового етносу Московитів.