«Темні місця» в «Слові о полку Ігоревім»

У книзі розглядаються «темні місця» в пам’ятці «Слово о полку Ігоревім», які досі ще не розгадані або пояснені непереконливо. Наводяться тлумачення кожного «темного місця» різними дослідниками за 200 років, що минули від часу першого видання цієї найславетнішої пам’ятки давньоруської літератури (1800 р.).

Палеографічно-орфографічна атрибуція української кириличної рукописної книги

У монографії вперше системно репрезентовано методологічні засади палеографічно-орфографічного напряму дослідження української, загалом східнослов’янської, кириличної рукописної книги.

Вплив церковнослов’янської мови української редакції на московську книжно-писемну традицію

У статті розглядається еволюційний вплив церковнослов’янської мови української редакції на російську літературну мову XVII-XVIII ст., який мав радикальні наслідки для московської книжно-писемної традиції, сприяв становленню російської літературної мови нового типу та виявився зручним і міцним знаряд дям європеїзації великоросійської культури. Визнання «третього південнослов’янського впливу» дозволяє переглянути традиційні погляди на роль і місце південно-західної культури та церковнослов’янської мови української редакції в історії російської літературної мови.

Низкие истины и возвышающий обман

Я ругаюсь и буду упорно
Проклинать вас хоть тысячи лет,
Потому что…
Потому что хочу в уборную,
А уборных в России нет.
Странный и смешной вы народ!
Жили весь век свой нищими
И строили храмы божие…
Да я б их давным-давно
Перестроил в места отхожие.. (Сергей Есенин. Страна негодяев)

Палеографічно-орфографічна атрибуція українських кириличних уставних та півуставних кодексів кінця XIII – початку XVII

Дисертація присвячена розв’язанню проблеми комплексної палеографічно-орфографічної атрибуції української рукописної книги як напряму дослідження середньовічної кириличної рукописної книги в контексті історії, теорії та практики книгознавства.