Декілька цитат з книг Серґея Щоґолєва (1862—1919), як яскраві ілюстрації системного російського нацизму, яким вони хворіють не один десяток років

Цитати з книги, якщо її там можна назвати, «История «украинского» сепаратизма» Признавая в современном украинском движении наличность тенденции «ослабить великое приобретение нашей истории— общерусскую культуру», мы присоединяем свой голос к призыву талантливого публициста П.Струве и напоминаем тем русским гражданам, кому эта культура дорога, о необходимости «энергично, без всяких двусмысленностей и …

М. Ю. Лєрмантов, поема «Уланша»

Идет наш пестрый эскадрон Шумящей, пьяною толпою; Повес усталых клонит сон; Уж поздно; — темной синевою Покрылось небо… день угас; Повесы ропщут: «мать их в жопу Стервец, пожалуй, эдак нас Прогонит через всю Европу!» — Ужель Ижорки не видать!.. — «Ты, братец, придавил мне ногу; Да вправо!» — Вот поднял …

Назви на позначення території України, українців, української мови в європейських джерелах XIII–XVIII ст.

Рутени, роксолани Руси, русини, руснаки, Руська мова Московія, московити Козаки, козацька мова Україна, українці, українська мова ХІІ ст. 1187 рік Першу згадку назви Оукраина бачимо при описі подій в Переяславській землі за 1187 рік. Повідомляючи про смерть переяславського князя Володимира Глібовича, літописець зазначає: ”И плакашѧсѧ по немь вси Переѧславци… ѡ …

Українці середньовіччя – рагулі чи просвітники?

До чого тут Галілей, Кант і Копернік? Або як козаки в європейських університетах вчились. У країн-сусідів прийнято демонструвати українців всіх століть забитими селюками, хутарянами, без права на свободу думки, вибору та суб’єктність. Коли сьогодні ще знайдеш московську публікацію про Україну, в якій, чи в коментарях під якою, не називали б …

«Темні місця» в «Слові о полку Ігоревім»

У книзі розглядаються «темні місця» в пам’ятці «Слово о полку Ігоревім», які досі ще не розгадані або пояснені непереконливо. Наводяться тлумачення кожного «темного місця» різними дослідниками за 200 років, що минули від часу першого видання цієї найславетнішої пам’ятки давньоруської літератури (1800 р.).

Палеографічно-орфографічна атрибуція української кириличної рукописної книги

У монографії вперше системно репрезентовано методологічні засади палеографічно-орфографічного напряму дослідження української, загалом східнослов’янської, кириличної рукописної книги.