Декілька цитат з книг Серґея Щоґолєва (1862—1919), як яскраві ілюстрації системного російського нацизму, яким вони хворіють не один десяток років

Цитати з книги, якщо її там можна назвати, «История «украинского» сепаратизма» Признавая в современном украинском движении наличность тенденции «ослабить великое приобретение нашей истории— общерусскую культуру», мы присоединяем свой голос к призыву талантливого публициста П.Струве и напоминаем тем русским гражданам, кому эта культура дорога, о необходимости «энергично, без всяких двусмысленностей и …

М. Ю. Лєрмантов, поема «Уланша»

Идет наш пестрый эскадрон Шумящей, пьяною толпою; Повес усталых клонит сон; Уж поздно; — темной синевою Покрылось небо… день угас; Повесы ропщут: «мать их в жопу Стервец, пожалуй, эдак нас Прогонит через всю Европу!» — Ужель Ижорки не видать!.. — «Ты, братец, придавил мне ногу; Да вправо!» — Вот поднял …

Назви на позначення території України, українців, української мови в європейських джерелах XIII–XVIII ст.

Рутени, роксолани Руси, русини, руснаки, Руська мова Московія, московити Козаки, козацька мова Україна, українці, українська мова ХІІ ст. 1187 рік Першу згадку назви Оукраина бачимо при описі подій в Переяславській землі за 1187 рік. Повідомляючи про смерть переяславського князя Володимира Глібовича, літописець зазначає: ”И плакашѧсѧ по немь вси Переѧславци… ѡ …

Українці середньовіччя – рагулі чи просвітники?

До чого тут Галілей, Кант і Копернік? Або як козаки в європейських університетах вчились. У країн-сусідів прийнято демонструвати українців всіх століть забитими селюками, хутарянами, без права на свободу думки, вибору та суб’єктність. Коли сьогодні ще знайдеш московську публікацію про Україну, в якій, чи в коментарях під якою, не називали б …

Українсько-південнослов’янські лексичні паралелі як джерело реконструкції ранньої історії слов’янських племен

У статті наводяться сучасні українсько-південнослов’янські лексичні паралелі. Вони свідчать про те, що предки південнослов’янських етносів переселилися на Балкани в VI—VII ст. н. е. переважно з території сучасної України, де перебували в тісних контактах з ранніми протоукраїнцями й користувалися спорідненими діалектами. У їхньому мовленні на той час уже сформувалася значна частина лексичних і деякі фонетичні та граматичні особливості, що згодом стали характерними ознаками української та південнослов’янських мов.

Проти червоних окупантів. Яків Гальчевський

Після відходу армії УНР в листопаді 1920 р. за Збруч Я.Гальчевський залишається на Поділля для продовження боротьби з червоними окупантами. Йому вдається організувати широку підпільну мережу і повстанчий загін, який нападав на продзагонівців, з’єднання Червоної Армії та ЧК-ГПУ, винищував сексотів, захищав селян від утисків комуністичної влади. В 1922 р. Гальчевський (отаман Орел) об’єднав розрізненні повстанчі загони Поділля в єдину Повстанчу Групу. В книзі досить детально описана жорстока безпощадна боротьба між українськими повстанцями та комуністичною владою.