ЛЕКСИС Л.З.

Си́рѣчъ Рєчє́нїѧ, Въкра́тъцѣ събра́н(ъ)ны. И из словє(н)скаго ꙗзы́ка, на про́сты(й) Рꙋ́скій Діѧле(к)тъ Истол(ъ)кова́ны. Л, Ꙁ.

Перший друкований церковнослов’янсько-український словник Лаврентія Зизанія, що вийшов у світ у Вільні 1596 року. Словник відіграв значну роль у подальшому розвитку східнослов’янської лексикографії.

Реєстр словника організований за диференційним принципом (тобто подаються тільки ті церковнослов’янські слова, що відмінні від українських формою чи значенням), налічує 1061 вокабулу.

Зизаній перший в історії українського й східнослов’янського мовознавства розробив та застосував більшість основних лексикографічних методів упорядкування словника. Його «Лексис…» був зразком й основою «Лексикона» Памва Беринди, російських азбуковників тощо.

амиⷨ҇, заправды аⷧ҇бо неха‍‍ꙵ та́къ б̑ꙋдетъ.
а́поⷭ҇толъ, послане́цъ.
ба́нѧ, ла́(з)нѧ.
бе(з)ꙁло́бїе, щи́раѧ до́б(ъ)роть.
беꙁꙋ́мие, дꙋ́ре(н).
беꙁу(м)ствꙋю, дурѣю, глупѣю́.
бл̃аголЂ́пiе, ω(з)дóба.
бл̃говолю́, зеꙁволѧ́ю.
бл̃олѣпны(й), ѡꙁдо́бный.
бра(з)да́, боро(з)на́.
би́серъ, пе́рла.
ба́снь, ка́з(ъ)ка, сло́во, ба́йка.
басносло́віе, нѣкче́(м)наѧ мо́ва.
бе(з)мол(ъ)в(ъ)ствꙋ́, в(ъ) зати́шу живỳ, беꙁ(ъ)го́мону.
блѧде́нїе, плюга́вое мовле́нꙺе.
блѧдосло́вїе, шкара́даѧ мо́ва.
блѧ́дь, чл̃вкъ шкара́дои мо́вы.
без(ъ)мѣрный, мѣры не ма́ючій.
благодарꙋ́, дѧ́кую.
благодаре́ніє, дѧ́кован(ъ)е.
брáкъ, жениⷮва, весе́л(ъ)е.
внѣ града, за мѣстомъ.
вѣде́ніе, свѣдомость, вѣда(н)е.
внеꙁа́пу, зна(г)ла, на ты(х) мѣстъ.
въ(з)бранѧю, заборонѧ́ю.
вра(ж)дꙋ́ю, ворогꙋ́ю.
вла́сть, вла́д(з)а.
влд̃ка, вла́да(р).
гл̃ъ, мо́ва.
гл̃ю, мо́влю.
добродѣтелны(й), цнотли́вы(й).
жа́жду, пра́гну, пи́ти хочỳ.
жела́ю, жада́ю.
кощу(н)ство, жа́(р)тъ.
Ме́сть, по́(м)ста.
ме́стни(к), по(м)ститель.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.